Вісім експертів розповіли, яким вони бачать майбутнє інтернету у 2030 році.
НВ публікує переклад їхніх відповідей сайту Gizmodo.
Крістіан Фукс — професор медіа та комунікаційних досліджень у Вестмінстерському університеті, директор Інституту комунікацій та медіа досліджень, автор 500 публікацій, в тому числі книг Соціальні медіа: критичний вступ, Цифровий демагог: авторитарний капіталізм в епоху Трампа та Twitter і Перечитуючи Маркса в епоху цифрового капіталізму
Інтернет і суспільство взаємодіють. Як буде виглядати інтернет у 2030 році, залежить від того, як буде розвиватися суспільство.
Майбутнє суспільства та Інтернету коливається в континуумі, де одну крайність формують антиутопії, а іншу — утопії. Ми беребуваємо у кризі, яка висуває альтернативи варварства та соціалізму.
Якщо нинішні тенденції націоналізму й авторитаризму триватимуть і посилюватимуться, то майбутнє буде за війною і фашизмом. У фашистському інтернеті фашистського суспільства на корпоративних монопольних платформах і платформах, контрольованих державою, буде постійна права пропаганда. Розваги робитимуть маси аполітичними і мовчазними. Не буде демократії і свободи слова, політична опозиція, в тому числі альтернативні і критичні голоси в Інтернеті, буде придушена насильством. У фашистському інтернеті буде комбінація корпоративного і державного нагляду.
Щоб запобігти такому антиутопічному майбутньому, люди повинні боротися за демократичний соціалізм. У соціалістичному інтернеті в соціалістичному суспільстві будуть громадські інтернет-платформи, незалежні від держави і корпорацій, а також кооперативи платформ, самоврядні інтернет-організації, які належать робітникам і користувачам та контролюються ними.
У соціалістичних умовах існує рівноправний доступ до освіти і розвитку навичок, і робочий час радикально скорочується. Тому у людей є час, простір і навички, які дозволяють кожному розвиватися як критично налаштованій і творчій людині. Такі люди будуть використовувати інтернет критично і творчо.
Майбутнє суспільства й інтернету може прийняти будь-яку форму, розташовану між варварством і соціалізмом.
Сара Джексон — позаштатний викладач Школи комунікацій ім. Вальтера Анненберга Університету Пенсильванії
У 2030 році форма інтернету буде повністю залежати від того, чи вдасться активістам і політикам, орієнтованим на справедливість, відновити і зміцнити мережевий нейтралітет.
Якщо вони цього не зроблять, у 2030 році при підключенні до інтернету через телефонні дані та WiFi буде більше реклами, інтернет буде повільнішим, а відібраний корпораціями контент і платформи будуть відображати меншу різноманітність користувачів.
Еліти отримають доступ до дорогого приватного інтернету, який буде швидший і кращий, і старі побоювання з приводу цифрового розриву отримають новий сенс.
Брайан Маккалоу — відучий підкасту Techmeme Ride Home й автор книги Як стався Інтернет: від Netscape до iPhone
Напевне, це буде роздвоєний інтернет. Справа не лише в тому, що буде китайська та «західна» версії інтернету, де одна буде більш заблокована/піддана моніторингу/цензурі, а інша, як і раніше, буде заснована на відкритих стандартах, до яких ми звикли за останні 30 років.
Є питання, чи сподобається іншим урядам це поняття «закритого» інтернету? Чи буде російська версія інтернету, індійська версія інтернету і т. д.
І тоді виникає питання — а як щодо Європи і Загального регламенту із захисту даних (англ. General Data Protection Regulation, GDPR — постанова Євросоюзу, спрямована на те, щоб дати громадянам контроль над власними персональними даними — ред.)? Компанії і платформи вже повинні обслуговувати користувачів у Європі по-різному. Якою мірою інтернет розколеться на галактику різних «інтернетів», заснованих на місцевих законах і навіть звичаях?
Платформи і компанії вже повинні були вирішити, чи будуть і яким чином вести бізнес в китайському інтернеті. Чи буде необхідність до 2030 року робити цей вибір для кожної конкретної країни?
З іншого боку, «західний» і «відкритий» інтернет вже значною мірою був включений основними платформами в окремі сегменти. Я не вважаю, що цей процес незабаром сповільниться. Дійсно, весь сенс олігополії, яка контролює інтернет, полягає в тому, щоб задушити будь-яких конкурентів (читай: інновації; читай: збої).
Я думаю, в цілому моя відповідь одна з найбільш песимістичних. Можливо, у 2030 році ми будемо озиратися на 10−15 років назад як на втрачений золотий вік інтернету?
Сара Енн Отс — професор і старший науковий співробітник факультету журналістики Університету Меріленда, яка займається дослідженнями медіа та демократизації, особливо ролі інтернету у невільних державах
Хоча до 2030 року підключення до інтернету стане набагато більш безперебійним і автоматизованим, глобальна онлайн-аудиторія буде розділена на клани та племена. Деякі з цих племен матимуть національний характер, особливо в силу того, що авторитарні режими відгороджують своїх громадян рамками обмежених національних платформ.
Це вже відбувається в таких країнах, як Китай, але це ж буде відбуватися, коли люди відвернуться від великих спільних платформ соціальних мереж і будуть більше взаємодіяти з групами за інтересами. Мікро-вплив буде зростати, оскільки люди приділяють більше часу та уваги своїм власним інтересам.
У 2019 вже настав кінець конфіденційності, не лише з точки зору незліченних витоків даних, але і тому, що ми розуміємо, що наша поведінка в інтернеті створює впізнавану ідентичність, яку можна розпізнати.
До 2030 року онлайн-анонімності прийде кінець, оскільки анонімність неможлива, адже ваша поведінка в Мережі так само індивідуальна, як відбиток пальця. Хоча це може бути болючим для тих, кому подобається міняти свою ідентичність в інтернеті, це може означати і скорочення таких явищ як тролінг або інтернет-шахрайство.
Конфіденційність мертва, хай живе персоналізація.
Ніколь Старосельскі, позаштатний професор Нью-Йоркського університету, викладає Медіа, культуру і комунікації. Досліджує глобальне поширення цифрових медіа, а також взаємозв'язок між технологіями, суспільством і водним середовищем. Автор книги Підводна мережа
У 2030 році інтернет буде під водою. Звісно, більша частина інтернету вже знаходиться під водою, подорожуючи оптоволоконними кабелями, які транспортують майже весь трафік через океан. У 2030 році кабелі і, як і раніше, будуть основою глобального інтернету.
Але зміни клімату торкнуться значної частини інтернет-архітектури, яка не була призначена для занурення під воду: наземних кабелів, центрів обробки даних та офісів інтернет-провайдерів.
Наслідки цього не обмежаться збоями в роботі. Ті, хто зможе заплатити, отримають доступ до мереж резервного копіювання та стійких архитектур. Ті, хто не зможе, пожертвують своєю автономією і приватним життям, щоб бути на зв’язку.
Основа для цієї системи вже створена. Буде потрібно лише десятиліття катастрофічних штормів, щоб повністю усвідомити це.
Мелісса Террас — професор цифрової культурної спадщини в Коледжі мистецтв, гуманітарних та соціальних наук Единбурзького університету і директор Единбурзького центру даних, культури і суспільства
У час, коли інтернету виповнюється 60 років, а Всесвітній павутині — 40, перші роки відсутності регулювання, обчислювальної креативності, свободи цифрового руху і рівного доступу до мереж здаються давньою історією. Ті, хто пам’ятає найраніші часи Всесвітньої павутини, здебільшого досягнуть віку, коли Geocities (служба безкоштовного веб-хостингу, створена у 1994 році, була вона викуплена Yahoo! у 1999 і закрита у 2009 — ред.) будуть здаватися казковим місцем, про яке розповідаєш онукам.
Імовірно, замість цього у нас буде все більш і більш закрите цифрове середовище, в якому користувачі розуміють, що кожна їхня дія може і буде відслідковуватися і монетизуватися. Створення та розміщення платформ для розміщення контенту ставатиме все більш складним і, отже, дорогим. Це призведе до подальшого закриття можливостей для розробки технологій для суспільного блага, якщо вони не відповідають домінантній моделі фінансування капіталістичної економіки.
Я б хотіла створення системи виявлення та стримування буллінгу і харрасменту в інтернеті, яка б не придушувала можливість дискусії. Я б хотіла, щоб у соціальних мережах були не такі грубі інструменти, які користувачі могли б контролювати. Мені б хотілося, щоб некомерційним організаціям, які керують інтернетом, були надані розширені правові повноваження втручатися в етичні питання і оскаржувати домінування великої комерції. Я хотіла б, щоб мережевий громадський досвід використовувався інноваційними способами для боротьби зі зміною клімату та екологічною кризою. Мені б хотілося, щоб це фінансувалося за рахунок мережевих податків на велику комерцію, а також на технології та фінансові галузі.
В іншому випадку ми побачимо зростаючі групи суспільства, які будуть уникати інтернету: відмовників, які знаходять способи залишитися поза мережею, місцевими і людяними.
Саллі Уайєтт — професор кафедри цифрових культур у Маастрихтському університеті в Нідерландах, вивчає те, як цифрові технології впливають на пошук і розуміння людьми інформації про здоров’я і на те, як змінюється наука, є співавтором книги Кібергенетіка: Генетичне здоров’я і нові медіа
Одинадцять років — це багато часу в житті інтернету. У 2008 році багато хто все ще стверджував, що інтернет може принести лише хороше: демократію у країни, які страждають від авторитарних режимів, нові форми роботи та організації, які забезпечать більшу гнучкість для робітників і споживачів, величезні творчі можливості, як для аматорів, так і для професіоналів.
Зараз більшість коментаторів визнають, що все складніше. Інтернет може використовуватися різними політичними партіями і режимами, не завжди в інтересах відкритості та демократії.
Набагато більше мільйонів людей отримали доступ до інтернету, ніж 22 роки тому, але не всі вони використовують його для отримання інформації про своє здоров’я або для вираження своєї креативності. Деякі використовують його для злочинних цілей або як нескінченний засіб прокрастинації.
Хто знає, як він буде виглядати у 2030 році? Іноді я боюся, що ми будемо жити в постапокаліптичному світі, у якому багато соціальних, політичних та технологічних досягнень 20-го століття будуть втрачені, і що інтернет зіграє важливу роль у цій катастрофі.
Він прискорить кліматичну катастрофу через тривале зростання та величезні енергетичні потреби біткоїнів, штучного інтелекту і великих обсягів даних. Він також буде сприяти руйнуванню довіри між людьми та між країнами за рахунок подальшого поширення дезінформації та підвищення якості підробок.
Іноді я сподіваюся, що ранні обіцянки та потенціал інтернету будуть реалізовані. Але це не відбудеться саме по собі. Є багато прикладів законів, які стосуються розпалювання ненависті, ухилення від сплати податків, зловживання монопольною владою, недоторканності приватного життя і прав людини. Але застосування цих законів до інтернету і незліченним можливостям, які він дає, вимагає, щоб законодавці і громадяни дізналися набагато більше про те, як працює інтернет і що можливо, юридично і технічно.
Томас Хазлетт — професор економіки і директор Проекту інформаційної економіки в Університеті Клемсона у штаті Південна Кароліна, США
Комерційний Інтернет, якому лише двадцять п’ять років, вже впадає у кризу середнього віку. Передчасна хвороба глибока, гормональна.
Чого очікувати у 2030 році, через десять років? Мені страшно здогадуватися, і мій перший крок — назад. Десять років тому, приблизно у 2010 році, наш світ був сповнений цифрової надії та змін. А потім ще далі — у 2000 рік, коли мем «технологічний гігант» з’явився під час злиття AOL-Time Warner, поклавши край онлайн-конкуренції, якою її знав світ.
Інтернет 2030 року перевершить сучасний онлайн-світ з тією ж різницею, що Netflix перевершує магазин Blockbuster. Вчорашнє вікно Інтернету було панеллю робочого столу; тепер це мобільний екран; у 2030-ті роки будуть датчики у вашій улюбленій частині тіла. Це переважно добре. Зароджується золотий вік здоров’я та фітнесу. Дані, які будуть генеруватися нашими Розумними Тілами, зроблять нас фізично і психічно здоровими.
Щоб потрапити туди, ми наполовину слідуємо за Тімом Куком. Кук жорстко критикує Марка Цукерберга за те, що він занадто вільно поводиться з нашої конфіденційністю і пропонує витончене рішення: платіть Apple усі свої гроші. Зіткнення таких моделей з їхніми конкурентними угодами і конкуруючими пропозиціями призведе до відкриття та рішення. Наша криза середнього віку стане більш благополучним виходом на пенсію.
Источник: nv.ua