У відповідь на публікацію інтернет-видання «InternetUA» «Минюст зарабатывает деньги, скрывая открытые данные» від 20 грудня 2018 року, державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі – ДП «НАІС», Підприємство), повідомляє наступне.
Говорячи про відкриті дані, варто спробувати визначити саме поняття «відкриті дані» та звернути увагу на вдалий міжнародний досвід розвитку власних інформаційних систем, створення та розповсюдження даних у них, зокрема – відкритих.
Так, проект Open Knowledge International, що є міжнародною неприбутковою організацією, метою якої є розкриття цінності відкритих даних для потреб суспільства, у визначенні та характеристиці відкритості передбачає, що доступ до відкритих даних може здійснюватися за розумну плату, яка не перевищує затрат на їх відтворення. Тобто, в контексті порушеного питання, «відкритість» даних характеризує їх властивість щодо доступності, прав на отримання і подальше використання тощо, проте, в контексті порушеного питання, саме доступ до відкритих даних може потребувати розумної оплати.
Звернувшись до вдалого європейського, наприклад, литовського, досвіду, слід зазначити, що обсяг відкритої інформації з реєстру юридичних осіб досить великий і включає навіть фінансову звітність, статути тощо, але обсяг частини з цієї інформації, доступ до якої є безкоштовним, досить малий – найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження (адреса). Відкрито і загальнодоступно розповсюджується набагато більше даних, але за плату, наприклад у декілька євро за сторінку довідки або документа юридичної особи з реєстру (статуту, фінансової звітності тощо). Плата спрямовується на покриття витрат на ведення і розвиток реєстру.
В Україні порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регламентовано статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон).
Відповідно до частини першої статті 11 Закону відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Тобто, національне спеціальне законодавство узгоджується у характеристиці «відкритості» і «загальнодоступності» відомостей (даних) з наведеними міжнародними та європейськими підходами і передбачає можливість стягнення плати за їх надання.
Вказаною статтею Закону, зокрема передбачено, що відомості з ЄДР надаються у вигляді:
- безоплатного доступу через портал електронних сервісів – при цьому законом визначено вичерпний перелік інформації, яку можна отримати, скориставшись саме можливістю безоплатного доступу через портал електронних сервісів;
- оприлюднення публічної інформації з ЄДР у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- інші форми надання відомостей з ЄДР, за надання яких стягується плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто, надання інформації шляхом безоплатного доступу через портал електронних сервісів та надання інформації шляхом оприлюднення у формі відкритих даних не є тотожними поняттями. Відмінний не лише механізм надання інформації, а й обсяг відомостей. Так, обсяг відомостей з ЄДР, що надаються через портал електронних сервісів, регламентовано пунктом 1 частини 2 статті 11 Закону й дещо деталізовано у наказі Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.06.2016 за № 839/28969.
Обсяг відомостей з ЄДР, що оприлюднюється у формі відкритих даних згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет регламентується цим законом та підзаконними актами.
При цьому, Закон України «Про доступ до публічної інформації» не містить норм, згідно з якими обсяг відомостей, що оприлюднюються у формі відкритих даних, ставиться в залежність від обсягу відомостей, що надаються через портал електронних сервісів чи в будь-якій іншій формі надання інформації з ЄДР. Законодавець розмежовує ці форми надання інформації з ЄДР за обсягом та способами надання.
Відповідно до визначення, що міститься в статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація у формі відкритих даних — це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Частиною 4 вказаної статті закону передбачено, що перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов’язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Отже, на виконання вказаної вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» Урядом прийнято постанову від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», якою затверджено Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
Міністерством юстиції на виконання пункту 2 вказаної постанови прийнято наказ від 28.03.2016 № 897/5 «Про затвердження Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України», яким встановлено періодичність оновлення інформації та перелік інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, в тому числі з Єдиного державного реєстру.
При цьому, слід зазначити, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» не встановлено, що обсяг публічної інформації, який оприлюднюється з Єдиного державного реєстру у формі відкритих даних має відповідати обсягу, який надається шляхом безоплатного доступу через портал електронних сервісів. Натомість, Законом передбачено, що оприлюднення такої інформації має відбуватись з додержанням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме оприлюднення інформації відповідно до переліку набору даних, затвердженого Кабінетом Міністрів України та у відповідності до встановленої структури даних. Враховуючи, що вказаний перелік містить лише назви відповідних інформаційних ресурсів, Міністерство юстиції України, як розпорядник інформації, відповідним наказом визначив детальний перелік інформації який підлягає оприлюдненню та періодичному оновленню з Єдиного державного реєстру.
Слід зазначити, що законодавство не прирівнює відкриті та доступні дані до публічної інформації, доступної безоплатно. Ті ж самі дані, доступні для безкоштовного пошуку та відображення на реєстраційному порталі, містяться у документах, що надаються платно. Тому необхідно зважати на те, що оплатним є саме спосіб надання відповідних даних, а дані, про які йдеться у колективному зверненні, не визначені Законом як публічні і до них не встановлено безумовності надання їх безоплатно, навпаки – Бюджетний кодекс України та Закон передбачають стягнення плати за надання відповідних відкритих та доступних даних.
Варто зауважити, що за даними моніторингу data.gov.ua, оприлюднененими у березні 2018 року, Міністерство юстиції України є лідером серед центральних органів виконавчої влади у відкритті даних. У вересні 2017 року на Open Data Awards Міністерство юстиції отримало Open Data Goverment Award.
Крім того, Міністерство юстиції України спільно з ДП «НАІС» активно співпрацює з міжнародними організаціями в напрямку вдосконалення роботи щодо розкриття даних про бенефіціарних власників.
Зокрема, згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Міністерством юстиції України, Державним агентством електронного урядування України, ТОВ «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та Керівною групою OpenOwnership від 22.05.2017, а також Партнерською угодою між консорціумом OpenOwnership, Міністерством юстиції України та ДП «НАІС» від 22.10.2018 триває співпраця щодо запровадження реформ, пов’язаних зі збором та публікацією інформації щодо бенефіціарної власності, інтеграції відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб до Глобального реєстру бенефіціарних власників в рамках міжнародного проекту OpenOwnership.
Що стосується надання відомостей з Єдиного державного реєстру з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру, окремо слід звернути увагу на наступне.
На виконання частини другої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.09.2016 № 593 «Деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі – Постанова № 593).
Підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 593 встановлено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі надаються в електронному вигляді з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру з метою обробки та перетворення відкритих відомостей Єдиного державного реєстру для їх подальшого сприйняття автоматизованими та інформаційними системами.
За надання відомостей з використанням зазначеної сервісної послуги кошти спрямовуються до державного бюджету України в розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 2 Постанови №593.
Розмір плати за надання сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру, за допомогою якої надається інформація з реєстру (далі – сервісна послуга), визначається у договорах, укладення яких передбачається пунктом 4 Постанови № 593. Відповідні договори повністю відповідають вимогам актів цивільного законодавства, є публічними відповідно до статей 633, 641 Цивільного кодексу України, та їх умови є однаковими для всіх користувачів.
При встановленні тарифу підприємство керується необхідністю покриття витрат для якісного надання зазначеної сервісної послуги.
Отже, ДП «НАІС», укладаючи відповідні договори про надання даної сервісної послуги, жодним чином не обмежує права заінтересованих осіб на отримання актуальної інформації з Єдиного державного реєстру.
На сьогодні такі договори були укладені з цілою низкою контрагентів на підставі їх вільного волевиявлення та з метою отримання останніми якісного сервісу щодо одержання відомостей з Єдиного державного реєстру.
При цьому, від контрагентів не надходило жодних скарг відносно якості послуг, що надаються ДП «НАІС» в рамках виконання відповідних договорів.
Таким чином, сервісна послуга, що надається згідно вищезазначених договорів, є зручним альтернативним способом отримання відповідної інформації з Єдиного державного реєстру, а кошти, що сплачуються контрагентами в рамках даних договорів, є платою за якісний сервіс, що надається ДП «НАІС».
При цьому, слід зазначити, що користувачами сервісної послуги є на сьогодні переважно представники бізнес спільноти, які використовують інформацію з ЄДР для власних бізнес проектів, які розробляються ними та пропонуються споживачам на комерційній основі.
Також необхідно відмітити можливість пошуку та відображення повного обсягу даних, на які посилаються автори звернення, у обсязі та у спосіб, прямо встановлених Законом – на реєстраційному порталі. Відтак, усі заінтересовані особи, зокрема – журналісти, активісти, розслідувачі тощо мають до них вільний, зручний для особистого використання, а також – безоплатний доступ!
