IT обозрение


Новости интернета и компьютерных технологий

Вступ 2018: чому IT програє "гуманітаріям"

09 августа
21:07 2018

Український ринок праці дедалі більш спраглий до "технарів" та ІТ-фахівців. Утім, абітурієнти тягнуться до філології, права та менеджменту. Що робити з дисбалансом?

Вступна кампанія-2018 в Україні добігає кінця. Статистика міністерства освіти і науки (МОН) показує, що отримати диплом вишу і досі чимало охочих. Три з чотирьох вчорашніх школярів вирішили здобувати вищу освіту. Утім, традиційно уподобання абітурієнтів значно відрізняються від запитів ринку праці — як його поточного стану, так і середньострокових прогнозів. Технічні спеціальності, зокрема перспективні ІТ-фахи, і далі програють "гуманітарним" — філології, праву, менеджменту.

IT як мотор української економіки

Ці три напрямки сукупно зібрали майже 200 тисяч заяв, майже чверть від усього обсягу. Водночас на спеціальність "Комп'ютерні науки" подалися 38 тисяч абітурієнтів, "Інженерія програмного забезпечення" — 26 тисяч. "У нас, як у великого роботодавця в сфері ІТ, ці цифри викликають подив. Бачу в них системну проблему — у середній освіті недостатньо заохочують вивчати математику та точні науки", — каже віце-президентка компанії "ІТ-Інтегратор" Надія Омельченко. Тому, вважає вона, обирають фахи, куди простіше вступити після складання ЗНО з української мови та історії.

Туризм чи економіку, співмірні з ІТ за кількістю охочих, експерти ринку праці називають неперспективними та не радять на них вступати. А от саме освіту в галузі інформаційних технологій називають хорошою інвестицією в майбутнє. Україна активно розвиває цю складову економіки. Торік доходи від експорту ІТ вийшли в країні на третє місце після сировинних сфер — сільського господарства та металургії. У Європейській бізнес асоціації середню зарплатню українського програміста-фахівця в 2017 році оцінюють на рівні 2 200 доларів.

За даними популярного кадрового порталу HeadHunter, IT-фахівці — другі за попитом на ринку праці України після менеджерів з продажу. Найпопулярніші у цифровій галузі — розробники та інженери. У Києві веб-розробникам у середньому пропонують зарплатню у 32,5 тисячі гривень на місяць, кажуть дані rabota.ua, у регіонах дещо менше — 28,5 тисячі гривень. Попит на українських програмістів теж не стоїть на місці, Україна щороку піднімається в профільних світових рейтингах, як-от 11-е місце торік у ТОП-50 розробників світу чи 24-е місце у ТОП-55 країн, найбільш привабливих для аутсорсингу. Цьогоріч країна додала сім сходинок і опинилась на 43-му місці у загальносвітовому інноваційному рейтингу.

Лише збільшення "бюджету" недостатньо

Попри загальне скорочення обсягів держзамовлення на 10 відсотків у 2018 році, уряд збільшив "бюджет" для ІТ-напрямку. Узяті разом "Комп'ютерні науки" та "Комп'ютерна інженерія" — другі за кількістю бюджетних місць, одразу після "Середньої освіти". Філологам своєю чергою виділили чи не в два з половиною рази менше. Збільшили також показники для математичних і природничих наук, а от для напрямків на кшталт менеджменту, політології чи готельної справи — зменшили.

У МОН говорять, що ще в 2015 році на технічних та природничих спеціальностях не заповнювалось 7,5 відсотка бюджетних місць. Торік цей показник склав лише півтора відсотка, додають у міністерстві та сподіваються, що для "технарів" зможуть і далі виділити додаткові кошти.

Олег Шаров, який курує у МОН вищу освіту, наголосив, що уряд планує і далі збільшувати пропорцію бюджетних місць на користь технічних та природничих спеціальностей. Пославшись на статистику розподілу "бюджету", у міністерстві на запитання DW відповіли, що "говорити про непопулярність галузі ІТ недоречно, оскільки це не відповідає дійсності".

І освітяни, і представники ІТ-бізнесу кажуть про необхідність тіснішної співпраці. З одного боку, викладачі мають бути ближчими до реальності на ринку праці, а також встигати за стрімким розвитком знань у IT-сфері. З іншого, бізнес отримає ґрунтовно підготовлених фахівців, які вміють не просто "писати код", а системно підходити до створення програмного продукту. Останнє, звісно, потребує більш фундаментальної підготовки, аніж кількамісячні курси програмування.

Постійне навчання

Утім, як і українські, так і західні аналітики ринку праці наголошують: час, коли можна було обрати одну професію на все життя, вже пішов в минуле. Тренд сучасності — постійне навчання. Тож, радять експерти, у виші варто здобувати не стільки фахові знання, скільки вміння вчитися.

Стати програмістом чи ІТ-фахівцем уже після основної освіти прагнуть чимало українців. До їхніх послуг — значна кількість онлайн- та офлайн курсів. "Молоді значно простіше отримати будь-який диплом, а потім закінчити кілька прикладних ІТ-курсів, аніж 6 років вчитися на технічній спеціальності", — зазначає Омельченко.

Утім, IT-бізнес не завжди задоволений якістю профільної освіти в українських вишах. Теоретичні дисципліни на кшталт математики чи алгоритмування — на висоті, тоді як практичні дисципліни, нові мови та технології програмування серйозно відстають. Тож великі компанії-розробники запускають власні освітні проекти: або окремі, або спільно із найсильнішими університетами галузі — КПІ та Львівською політехнікою, а також Київським та Дніпровським національним університетами. Опитування асоціації IT Ukraine показує, що близько 40 відсотків українських програмістів закінчили свого часу саме ці навчальні заклади.

У ньому ж ідеться, що кожен третій з нинішніх працівників галузі не має технічної освіти. Нерідко на "цифровий бік" переходять якраз гуманітарії за освітою. Попит на зміну кар'єри задовольнити нескладно. В Україні запускається дедалі більше проектів на кшталт школи програмування UNIT Factory, курсів від лідерів галузі GlobalLogic чи SoftServe, німецької Deutsche IT Schule чи локальних ініціатив вишів та ІТ-спільнот.

Цільовою аудиторією є не лише дорослі. Наприклад, столична влада в рамках ініціативи Kyiv Smart City разом з "Академією кодування" пропонує школярам курси, з 2016 року компанія Samsung разом із МОН веде проект з навчання дітей інформаційних технологій.

Омельченко з "ІТ-Інтегратора" наголошує, що баланс між "технарями" та "гуманітаріями" варто будувати не на етапі вступу, а ще під час профорієнтації у школі. "Середня освіта має стимулювати популярність STEM-спеціальностей (наука, технології, інженерія, математика) ще з перших класів, інакше проблема кадрів на нашому ІТ-ринку за 3-5 років стане нерозв'язною", — каже вона. На думку Омельченко, школи потребують проектного методу навчання та сучасних ІТ-аудиторій з якісними комп'ютерами та 3D-принтерами. Відповідно, школярі отримуватимуть ще й знання проектного менеджменту, командної роботи та інші затребувані навички. "Так учні зможуть підготувати себе до однієї з "професій майбутнього", — резюмує вона.

Источник: dw.com


Статьи по теме

0 0 голос
Article Rating
Подписаться
Уведомить о
guest
0 Комментарий
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии

Последние новости

    Apple получает миллиардные бонусы ежегодно за предоставление приоритета поисковой системе Google

6:30 Apple получает миллиардные бонусы ежегодно за предоставление приоритета поисковой системе Google

0 комментариев Читать всю статью