Минулорічна історія із іракським відключенням доступу до мобільного інтернету через екзамени в країні для учнів випускних класів середньої школи — лише один із прикладів того, як держава на власний розсуд регулює інтернет-доступ, то даючи, то обмежуючи можливість людям розвиватися і використовувати інформацію як таку.
Відключення інтернету найчастіше використовується під час політичних протестів — так було у Єгипті у 2011 році, у Габоні у 2016-му; інколи мотивом виступає придушення активності терористів — так було в тому ж Іраку у 2014-му. Окрім проблем із викликом екстренних служб, оперативним отриманням новин та нівелюванням громадянських свобод, відключення інтернету згубно впливає на розвиток національної економіки. І ось як це відбувається.
У дослідженні 2016 року від Даррела Уеста, директора аналітичного підрозділу Центру технологічних інновацій, йдеться про економічний вплив блокування інтернет-доступу на прикладі 81 випадків, котрі мали місце у період між літом 2015 року та літом 2016 року. За приблизними підрахунками, відключення спричинили втрату ВВП обсягом у $2,4 млрд в усьому світі.
Блокування інтернету — пошук способів зручніше вистрілити собі в ногу
Індія постраждала найбільше через блокування інтернету за вказаний вище період: втрати ВВП склали близько $1 млрд, твердить Уест. Саудівська Аравія втратила через відключення $465 млн, Марокко втратила $320 млн, Ірак — $209 млн.
Аби довести, що частота «блекаутів» зростає. Уест посилається на дослідження від 2011 року, яке виконали троє аналітиків із Вашингтонського університету, — вони вивчили, як змінився характер взаємодії уряду та користувачів інтернету в межах країни. Згідно із цим дослідженням число таких втручань різко зросло в середині «нульових», піку сягнуло у 2010 (тоді було аж 111 блокувань доступу). З того часу стан справ став ще більш кепським.
Даг Медорі, директор інтернет-аналітики у моніторинговій компанії Dyn, твердить, що сьогодні відключення носять радше не глобальний характер, а локальний (на кшталт блокування доступу до сайтів на час екзаменів у іракських школах) — такі «часткові відключення» відбуваються з політичних та інших причин у Венесуелі, Ефіопії, Кашмірі, Пакістані, Туреччині, Бразилії.
Коли його запитують, чому він зосередився виключно на економічних збитках від інтернет-«блекаутів» (хоча від таких відключень є чимало інших негативних наслідків), Уест відповідає, що раніше ніхто не намагався обрахувати монетарні показники інтернет-відключень, а також тому, що саме гроші можуть стимулювати інтерес до порушень такого роду. Медорі також схвально ставиться до такого піходу: «Є сподівання, що уряди будуть рідше вимикати доступ до інтернету, коли бачитимуть, скільки грошей втрачатимуть від «блекауту» — і бачитимуть це у твердій валюті».
Практика, що підриває довіру до інтернет-економіки
Навіть такі підрахунки — лише приблизна оцінка стану речей. У більшості випадків уряд просто відключає інтернет; але є країни, в яких чиновники діють більш витонченими методами. У 22 із 81 випадків (за даними Уеста) відключали лише стільникову мережу; у 14 випадках уряд просто блокував один чи декілька мобільних додатків чи сервісів (наприклад, WhatsApp, YouTube, Facebook). Ці показники Уест прив’язав до міри втручання уряду в свободу використання інтернету.
Дослідник припускає, що в його аналітиці бракує детальнішого вивчення багатьох факторів — а отже, розмір збитків у $2,4 млрд є заниженим. До уваги не взято відключення, котрі періодично стаються в країнах, і впливають на упевненість інвесторів щодо стабільності економіки — наприклад, втрату розміру податкових надходжень, які йдуть «у комплекті» із сповільненням економіки, котре стається кожного разу, коли уряд вирішує відключити сайт чи весь інтернет.
«Відключення напряму шкодить найбільшим міжнародним компаніям і найменшим стартапам, бо перешкоджає здійсненню мобільних транзакцій та блокує доступ до ринків,» — говорить Пітер Міцек, радник у організації Access Now, котра опікується захистом цифрових прав. — «Більше того, ця загрозлива практика підриває довіру до інтернет-економіки, бо ніби каже світові, що цю країну зачинено для бізнесу. Очікуємо, що все більше інвесторів, банків та позикових агенцій будуть більш прискіпливими до урядів, які наказують вимкнути доступ до інтернету — та до компаній, які згодні виконати подібні накази».
Источник: imena.ua
